22.2.08

стройная наркамаўка

У месным склоне назоўнiкi II скланення, якiя абазначаюць асобу чалавека, маюць канчаткi -у(ю): аб Мележу, аб герою, пры бацьку, пры Андрэю.

Аднак у моўнай практыцы асабовыя назоўнiкi з цвёрдай асновай ужываюцца таксама i з канчаткам -е: аб сыне, пры браце, аб Коласе.

Канчаткi асабовых назоўнiкаў II скланення дзед, прадзед аўтарамi школьных падручнiкаў i вучэбных дапаможнiкаў падаюцца па-рознаму

Улiчваючы тое, што ў форме меснага склону некаторыя асабовыя назоўнiкi II скланення мужчынскага роду з цвёрдай асновай ужываюцца з канчаткамi -у i -е, у тэставыя заданнi Рэспублiканскага iнстытута кантролю ведаў на вызначэнне канчаткаў назоўнiкаў у месным склоне асабовыя назоўнiкi мужчынскага роду з цвёрдай асновай не ўключаюцца.


Дарагія дзеткі, гаварыце па-беларуску і даводзьце гэтым моўную практыку да такіх вышыняў, каб Рэспублiканскаму iнстытуту кантролю ведаў не было чаго ўключаць у тэставыя заданьні!

4 comments:

BooXteR said...

Nažal, u biełaruskaj movy ŭ lubym jaje varyjancie niama zhody ŭ bolšaści hramatyčnych pytańniaŭ. I supraćstavić siabie tut možna tolki datyčna idyjotaŭ u Akademijach i Miniścierstvach abrazavańnia, jakija sami nia mohuć dahetul urazumieć, što jość biełaruskaj movaj.
A hramatyčnych definicyjaŭ ci nie macniej nie staje taraškievicy. Bo pišuć, albo kalkujučy aficyjny varyjant, dadajučy vonkavych admietnaściaŭ, albo niapravilna ŭžyvajuć daŭnija hramatyčnyja praviły (jak toje jość z kličnym skłonam, kančatkami ŭ rukoch (?) i inš.), albo dastajuć ź nietraŭ dyjalektyčnych admietnaściaŭ usio, što nie padobna na rasijskuju movu. Usio praź niastaču sučasnaj Hramatyki dla hetaj moŭnaj haliny. Bo karystacca Taraškievickimi padručnikami dla škołaŭ nielha z praktyčnych dy navukovych pryčyn.

czyk said...

Na majo hliedžańnie, tut pad moŭnaj praktykaj (jakoj niama) razumiejecca rasiejskaja mova, i, vierahodna, aŭtary prosta ŭzakońvajuć svaje pamylki.
U časy, kali ja vučyŭsia movie, nie bylo niajakaj takoj «moŭnaj praktyki».

Što da taraškievicy, to heta zusim jinšaja pieśnia. Narkamaŭka pazycyjanujecca jak standart, i hetym pyšycca j hanarycca. Taraškievica — heta pratest i paezija adnačasova.

Tamu toje, što jejnaje vyvučeńnie maje kantrastyŭny da narkamaŭki charaktar, absaliutna narmaĺna.

Tamu toje, što isnuje niejkaja koĺkaść varyjatyŭnych napisańniaŭ (tyja ž ruk(o/a)ch), absaliutna narmaĺna.

Tamu toje, što idzie zvarot da dyjaliektnych rys (faktyčna abvieščanych aficyjnaj navukaj pa-za zakonam, tady jak va ŭsim śvicie dyjaliekty ličacca nacyjanaĺnym moŭnym bahaćciem) absaliutna narmaĺna. I ja b skazaŭ, što mala źviartajucca.

Narešcie, pa kliasyčnym pravapisie nia pišuć centralizavanaha testavańnia, alie dakladna viadoma, što nieĺha kazać «ab dziedzie».

Hramatyka poźnicca, bo, jak ja razumieju, niama krytyčnaj masy achvotnych pisać pa-bielarusku praviĺna, a aktyŭnyja karystaĺniki kštaltu «Našaj Nivy» dy «Svabody» majuć svaje «edition'y», jakija zdymajuć vahańni.

Narešcie, abodva pravapisy toĺki zdajecca, što varahujuć, a na samoj spravie aktyŭna ŭzajemničajić. Tamu taraškievica nia taja, što 90 hadoŭ tamu, a narkamaŭku nat na dziaržuzroŭni nia viedajuć, jak refarmanuć: kasmetyčna abo kapitaĺna.

BooXteR said...

Usio tak.
Tolki "RukOch" - niapravilna. Bo heta žanocki rod. Ч.т.д.

czyk said...

tut stoproc tvaja racyja =)