22.6.16

spustašaĺnaja zakaĺcavanaść

Adnojčy, hadoŭ u 13, mnie stala nievynosna horka i baliuča, što ja bielarus, alie nie mahu pa-bielarusku, što vakol Bielaruś, a nichto pa-bielarusku.

Maci, baćka, ciotki, dziadźki — usie ŭzhadavalisia ŭ bielaruskaj movie — i z usiaje sily zabylisia na jaje, kab vyrvacca ŭ liudzi. Tamu hetaje pačućcio samoty i niedavieršanaści bylo toĺki maim.

Ja vučyŭ bielaruskuju movu pa rasiejskamoŭnym adryŭnym kaliendary. Kožny dzień z hodu ŭ hod ja ciškom pierakladaŭ listok za listkom pa kurtatym škoĺnym sloŭniku Hrabčykava, niahliedziačy na luchtu, jakaja ŭ tym kaliendary byla napisanaja. Potym pierakladaŭ usio, što bačyŭ, — balazie, u Viciebsku rasiejskamoŭnych tekstaŭ chapala.

Alie hety krater pryščeplienaj ruskaści dazvańnia zasypać ja tak i nia zmoh.

Z 13 hadoŭ ja biahu za bielaruskaj movaj, ja ŭžo dumaju na joj, lajusia na joj, jana zryvajecca ź mianie ad malatka pa paĺcy i saĺta cieraz styrno, alie ja ŭsio boĺš razumieju, što mnie nia ŭporacca.

Jana boĺšaja za mianie, hlybiejšaja za mianie, i ŭsim davodzić toje, što ja i tak viedaŭ, alie nie chacieŭ źmirycca — ź joj treba naradzicca.

I heta ja prysiahnuŭ dać svaim dzieciam. Dobry start. Dobraja estafeta — uvieś moj dośvied bielaruščyny. Kab u ich nie bylo pytańnia «čamu ja bielarus, alie…»

Samaje baliučaje, što ja nia ŭpeŭnieny, što heta spracuje.

Maje z narodžańnia bielaruskamoŭnyja baćki ŭžo nia mohuć pa-bielarusku pry ŭsioj da mianie sympatyi.

Sustrety mnoju praz dvaccać hadoŭ adnahodak-siabruk-adnadumca, ad jakoha ja nikoli nia čuŭ rasiejščyny, užo nia moža pa-bielarusku. Kaža, siamja i praca. Alie, kaža…

Alie, kaža, dzicio-padlietak kahadzie abviaścila, što budzie razmaŭliać pa-bielarusku. I ŭ mianie zvon uvuššu.

Jak ja tady. Znoŭ. Paŭtor. Spustašaĺnaja zakaĺcavanaść. Jak ničoha i nie bylo. Bielaruskaje nasieńnie znoŭ prarastaje ŭ našych dzieciach, kab być vypalatym siamjoj, školaj, pracaj dy «vyžesamiŭsioprykrasnapanimajecie».

14.6.16

rap'u'chi

9:0. Z takim likam «Piareśpienskija pahorki» vyjhrajuć u «Sierbranskich balacin» u čempijanacie stalicy pa cieplyni a 23-j. Uzdoŭž vielabanu prachodziać džazavyja viečararapuch. Rapuchi ščyrujuć а cappella pad bum-bam-bit ź mimajeznych aliekspresaŭskich rovarahučalak. Kali trymać temp za rovacam-broadcasterʼam, možna sluchać to rapucharep, to rapucharave, to rapucharock (heta radziej), to rapuchabrostep.

6.6.16

naša slova

Ja chacieŭ prosta z sumam spynić padpisku.

Alie ŭzhadaŭ, jakim adkryćciom byla dlia mianie hazeta «Naša slova» ŭ Viciebsku rańnich 90-ch. Šykoŭny liahatyp. Poŭny adkryćciaŭ źmiest. Ja vyrazaŭ abviestki pra padpiski i raskliejvaŭ ich pa Pieskavaciku. Niedzie na haryščy ci baćkoŭskim lieciščy, mahčyma, jašče acalieli toŭstyja chutkasšyvaĺniki, alie zaraz ja nie mahu ich pahliadzieć i skazać, ci to hazeta tak źmianilasia, ci to ja, ci to čas.

Toje «Naša slova» — u padmurku majoj bielaruskaści. Tamu ja i nie mahu prosta cicha skazać «byvaj».

Ciapierašniaje «Naša slova» — antygazeta. Takoje ad jaje ŭražańnie.

Najhoršy druk, najckliviejšyja spravazdačy nudnaj movaj z nudnych imprezaŭ z žachliva nadrukavanymi kiepskimi zdymkami, śpisy jubiliaraŭ-člienaŭ-TBM, skany adpisak, pieradruki «Wikipedia'i» ŭ jakaści pieradavicy, vieršavanyja praktykavańni abʼjomam u staronku z praciaham.

Kali b ja, bielaruski neafit, siońnia, jak tady ŭ Viciebsku, znajšoŭ ciapierašniuju NS na daĺniaj palicy šapika, ja b padumaŭ, božuchna, što za naftalin, što za mižsabojčyk, što za presnaść, što za pieradruki internetu, a tym boĺš «Wikipedia'i»? Heta što, bielaruščyna — jana takaja?

Ja nia siabra TBM, alie ja ź bielaruskaha śvietu, i ŭ hetym śviecie TBM — adzin z symbaliaŭ, aryjentyraŭ i aŭtarytetaŭ. «Naša slova» ŭ ciapierašnim vyhliadzie služyć devaĺvacyi hetaha aŭtarytetu, a značyć i bielaruskaha śvietu. I mnie heta balić.

1.5.16

Lošyca siońnia


Цудоўная Лошыца сёньня.
Заўтра будзе ўсё інакш

Каменныя джунглі і шасьціпалосныя магістралі ўсюды
І падземныя пераходы на кожным скрыжаваньні

Прыяжджайце ў Лошыцу сёньня. Заўтра тут будзе безаблічнае асфальтавае нішто. Вось адрасы хараства: Юбілейны завулак і вуліца, Амбулаторная вуліца з завулкам, Лошыцкія вуліца, завулак і праезд, а таксама завулак і праезд Чыжэўскіх. Там акурат цьвітуць вішні, і пах — такі, якога заўтра ня будзе.

31.3.16

Апошні тралейбус… Апошні трамвай…
Даўно ім прысьвечаны вершы.
І ў песьнях уславілі — едзь і сьпявай!
А першы?.. Вы ехалі першым?

У першы аўтобус, тралейбус, трамвай —
Сядалі на досьвітку рана,
Калі яшчэ толькі пачне небакрай
Ледзь-ледзь ружавецца крамяна?

Апошні — нярэдка ваш дзень завяршаў,
Вы бег яго добра спазналі.
А першы — каб першым пасьпець за варштат —
Вы ў думках «хутчэй» падганялі?

Апошнім — з гасьцей прыбывалі дамоў,
З гарачых сяброўскіх абдымкаў.
А першым — хоць раз вы да тых жа сяброў
Прыехалі з радай-падтрымкай?

Апошнім — вы звыклі ў запозьнены час
Вяртацца, правёўшы каханьне.
А першым, прызнайцеся, першым хоць раз
Прымчаліся вы на спатканьне?

Шчасьліва ж вам езьдзіць любою парой —
Апоўдні, увечар, уночы.
І — досьвіткам, мілыя! Зь першай зарой!
І зь першым народам рабочым!

Ніл Гілевіч. 1980



14.2.16

persanaĺny top-10 piesień pra kachańnie


  1. Яраслаў Еўдакімаў — Зачарованая
  2. Ганна Радзько — Пах чабаровы (я ўжо пісаў пра гэты гіт дзяцінства)
  3. Песьняры — Алеся
  4. Цмокі — Пані Ева
  5. Крама — Каханьне а шостай гадзіне
  6. Іна Афанасьева і Валеры Дайнека — Зараніцы
  7. Аура — Затрымай мяне
  8. Алег Джаґер — Дзень бяз чар тваіх
  9. Камэлот — Ясна панна мая
  10. Валянцін Прыма, Міхаіл Пацук і ансамбль дудароў Чэрвенскага ДК 1970 — А я ў печы не паліла.