3.10.14

mujuice

Я тут пачуў выпадкова Mujuice, альбом Downshifting. Альбом тут слова амаль цалкам неверагоднае, звычайна ўдача, калі нейкая адна ўдача адна на альбом, — але так: альбом.

Цалкам увесь альбом, што цалкам неверагодна, зачапіў і валоча за сабой ужо тыдзень. Пры тым, што альбом рускамоўны і альбом ні пра што. Не, ну як ні пра што — пра сьмерць і жыцьцё ў прадчуваньні — відаць, пра гэта. Эма-, трасца яго ў бок, альбом, атрымліваецца. А я не магу саскочыць з рэплаю!

Муджус гэты, каторы ў звычайным жыцьці Раман, увага!, Літвінаў — ён электроншчык. Сэмплавая музыка. Ня чуў? А дарма. Але і (не чапацьмем слова «паэзія») лірыка ягоная — сэмплавая. Тэкст ягоны як тэкст ня мае сэнсу, што б ні казалі хвалеі. Але і без клясычнага сэнсу чапляе і валоча. Гэтыя словы, словазлучэньні — яны, як тыя сэмплы, пасылаюць сыгнал, карцінку, вобраз, колер, настрой — і працуе. Ты не чакаеш разьвязкі, ня сочыш за разгортваньнем — ты слухаеш музыку, голас, звычайны юначы голас, які стараецца не фальшывіць і — гэта б’е ў кропку.

Дык да чаго я гэта — можа, гульні ў постмадэрнізм ужо аджылі сваё? Можа, паэтычны постапрадакшн уражаньняў, вобразаў і сыбаляў ужо не актуальны? Можа, паэзія, належна ўпакаваная і якасна расстаўленая па паліцах адпаведна законам мэрчаэндайзінґу, як добры каньяк за шклянымі дзьвярыма шафак у гіпэрмаркетах, ужо ня дужа патрэбная? Высыпайце свае пэрлы вобразаў, парасткі рыфмаў вось у гэты распродажны бяздонны кош. А мы нацягнем пальчаткі і выберам тое, што нам даспадобы.

28.9.14

yellow


A ja ž da siońnia nia bačyŭ nivodnaha klipu Coldplay! Mnie ž i tak stoĺki hadoŭ bylo ź imi dobra, choć paślia Parashutes niama ŭžo toj zaŭziataści.

Alie ŭ tych Parashutes bylo stoĺki pačućcia, emocyi i natchnieńnia, žyćcia i boskaj iskry, što jany zastanucca hučać praz usio majo žyćcio.

Siońnia vypadkova pa VH1 natrapiŭ na klip Yellow, i — redkaja źjava — prosty i ščyry klip abudziŭ tyja prostyja i ščyryja ŭražańni ad pieršaje sustrečy z tym, pazyčanym na viciebskim Maskoŭskim praspekcie, aĺbomam.

Ty toĺki pahliadzi, jak Chris’а Martin’а pre!

Fehéroroszország

Я ўсё спрабую зразумець, чаму беларусаў так хвалюе, як расейцы штосьці там называюць, і ніяк не даю рады. Цікава, нідэрландцы начамі ня сьпяць праз тое, што славенцы называюць іх Нізоземско?

А мы, а як мы дапускаем, што вугорцы, каторыя насамрэч mɒɟɒrok, называюць нас Fehéroroszország. Фэгероросорсаґ!

invalidy

Tut takaja historyja. Ja nanios siońnia treščynu chrustaĺnamu sasudu, pra što byŭ tut ža apavieščany holasam aburanaj Big Sister z bližejšaj ściany — učyniŭ zamach na prajezd u padziemnapierachodnym lifcie z rovaram. Tak, navierch. Tak, lieśvica byla biaz pandusa — čystaja pryhažość harmonii rytmiki prystupak. Varyjantaŭ abyścisia biez zaliazańnia pad ziamliu nie bylo.

Big Sister šypiela i traskaciela, što lift toĺki i vykliučna ŭtorknuty ŭ pierachod, kab u im jeździli toĺki i vykliučna invalidy. Ja, pryznacca, dumaŭ, što lift dlia ŭsich, kamu treba lift — ciažarnych, starych, stomlienych, z torbami dy valizkami, z vazkami dy cialiežkami, z rovarami i chaj sabie i rolikami narešcie — dlia liudziej, karaciej.

A pieršyja invalidy — heta tyja, chto prajektavaŭ i ŭzhadniaŭ padziemny pierachod biaz pandusaŭ. Heta što značyć, toĺki im ciapier na tym lifcie jeździć i možna?

23.8.14

vakol mora

Вандроўка вакол Менскага мора — гучыць рамантычна. Але ня мае сэнсу. З паўночнага боку пуцявін уздоўж берага няма, траса Заслаўе — Калодзішчы  вузкая, разьбітая і дзіка небясьпечная.

Прыемнымі можна назваць толькі сьцежкі-дарожкі ад вясьлярнага каналу да канца публічных пляжаў на паўднёвым усходзе.

Дарэчы, скразны праезд цераз тэрыторыю вясьлярных каналаў забаронены. Але магчымы. Але лепш ня варта — аўчарка вялікая і злая.

Mienskaje mora at EveryTrail
EveryTrail

11.8.14

Zachad

Быў на Захадзе.

Захад не такі безнадзейны, як мне здавалася: сьцежкі гразкія, крапіва жыгучая, прамзона спусьцелая, а мядзьведжынскі яр дык і зусім катарсічны.

Не, сапраўды, адна з найпрыгажэйшых мясьцінаў Менску. Праўда, старанна агароджаная жыхарамі ўтульных вуліц ад чужых вачэй (у нас у Заводзкім такой пошасьці шчэ няма).


Сьцежка з Прытыцкага на Адоеўскага

Маляўнічы мядзьведжынскі яр

Цівалёўскі індастрыял

7.7.14

horad m.

Зьмена краявіду за ДК МАЗа. Помнік барачнай архітэктуры саступае месца панэльным вежам.


Знайшоў руіны Дражненскага замку.


Травяныя паркоўкі. Я быў перакананы, што нашы на такое ня здольныя. Нават нейкая чэсная газэта пісала, што быў экспэрымэнт у дварах, ды ў гразі патануў. Ажна не — ля Нацыяналкі цудоўная травяная паркоўка з выдатнай пліткай, усё як у эўропах.

8.6.14

trend


«PocketBook 360 Plus New» tak stamiŭ svajoj niedapiečanaściu, što ja amaĺ čytać pierastaŭ. A akazvajeca, treba bylo ŭsiaho ŭstaliavać starońni soft!

Uvohulie mianie dahetuĺ dzivić, čamu ŭ (nieviadomych) entuzijastaŭ soft dlia prylad jak pravila liepšy, čym u aficyjnych saftapiscaŭ.

Kab prylada narmaĺna pracavala, zazvyčaj patrebnyja tancy z bubnami na hrani straty harantyi.

Sučasny telievizar? Papliujsia i zabudź abo pagoogli i ŭzradujsia.

Ryder? Pierašuflioŭvaj forumy, abo źmirysia ź niečyteĺnaściu. Kindle, ź jakoha ciažka zrabić pryjaznuju da čytača štukovinu navat tancavaĺnym marafonam z zvodnym barabannym arkiestram, — adzin z napapuliarniejšych ryderaŭ. I ja liču, heta nia moža nia radavać.

Vybiraješ gadžet — biary toj, jaki chacia b z paŭhodu na rynku, da jaho, chutčej za ŭsio, užo jość narodny soft.

Patreba «dapiloŭvańnia» jakoj-koĺviek prylady dlia aptymaĺnaj pracy — aksijoma.

Voś ja nahliedzieŭ novy ahromnisty ryder dlia čytańnia naśpiech skanavanych djvu'jaŭ z knihi.com (darujcie, sučasnyja aŭtary, papiarovych knižak ja nie čytaju). A tam kasiak na kasiaku dy hliuk na hliuku. Alie nie biady, praz paŭhodu abaviazkova čytačy napišuć narmaĺnuju latku, i, bajusia, heta nia stanie nahodaj kinuć usio i pajści ŭ dvorniki zarplatnym prahramistym.

Nie, možna nie dapiloŭvać. Možna nie šukać, nie zhružać, nie pierašuflioŭvać dy j pierajmacca. Možna čytać naviny ŭ Facebook'u j kamentary na tutby'i.

Alie ja ŭsio ž spadziajusia, što pieramoža trend inšy.

14.5.14

hibrydny virus


Pahavaryŭ z vybitnym specyjalistam pieradavych prafesijnych pohliadaŭ, z navukovaj stupieńniu, zaŭždy cikavym surazmoŭcam. Alie raptam pra Ŭkrainu. Nie źbiralisia, alie jano samo niejk vyśliznula, ščoŭknula, i čalaviek staŭ teliekam. A ja telievizar nie hliadžu, tak što boĺš nijakich ni z kim razmoŭ pra Ŭkrainu.

Adnačasova pačynaje mnie ŭsio boĺš zdavacca, što heta virus jaki hibrydny, i prychiĺnikaŭ hibrydnaj vajny nie vinavacić treba, a škadavać i abierahać ad razmoŭ pra Ŭkrainu dzielia ŭniknieńnia recydyvaŭ, bo ž liačyć pakuĺ niama čym.

Inakš ža jak patlumačyć, što čalaviek, jaki abapiraŭsia ŭ razmovach na fakty, raptam pačynaje razmaŭliać pra vysadžanych u Krymie nataŭcaŭ, čornyja sotni, jakija b usio roŭna pazabivali ŭvieś Danbas, mirnych, alie spartanskich žycharoŭ Slaviansku, jakija kab abaranić siabie ad čornych sotniaŭ vykapali na harodzie prychavanyja jašče z časoŭ Aŭhanistana RPH, i praŭdzivyja referendumy, jakija pryznala navat Niamieččyna.

Usie fiĺmy pra zambakoŭ dy vampiraŭ akazalisia durackaj strašylkaj. Zombi — heta nie baliuča! Nichto nikoha nie kusaje, ty nat ničoha nie adčuješ.

I jašče, kali ŭsie navokal zambaki, to što tady norma, i chto tut nienarmaĺny?