FM пад запіс

Усім вядома, што прагрэс у дзірку кожную залез.
У прыватнасьці, навучыў розныя тэхнічныя штуковіны самастойнасьці.
Во і я ў сваім прымачы-прайгравальніку знайшоў функцыю запісу па раскладзе.
То бо кажаш яму, калі ўключыцца, калі выключыцца, той ціхенька прачынаецца, запісвае і вырубаецца.
У сувязі з гэтай спакусьлівай магчымасьцю паўстала злабадзённае пытаньне: што цікавага ёсьць на FM?

Uptempo
Юністар, 99,5.
пятніца: 22.00 — 23.00.
субота: 21.00 — 22.00.
house-музыка

Паўночны джаз
Менск-FM, 92,4
субота: 23.00 — 0.00

Экваляйзэр
«Культура», 102,9
пятніца: 0.00 — 1.00
электронная музыка

Клюбнае радыё (Club Radio)
Пілёт-FM, 101,2
чацьвер: 22.00 — 0.00
электронная музыка

Лякаматыў
Менск-FM, 92,4
ноч з панядзелка на аўторак
электронная музыка

Маса Брута (Massa Brutto)
Менск-FM, 92,4
ноч з суботы на нядзелю:23.59 — 3.00
цяжкая музыка

Ліхаманка апоўначы
Радыюс-FM, 103,7
пятніца: 23.00 — 24.00
субота: 0.00 —01.00, 23 — 24.00
нядзеля: 0.00 — 01.00
Праграма моднай клюбнай музыкі. У прафэсійна зьведзеным міксе, сыграным на рэальным дыдэйскім стале рэальным дыджэем, —самыя яскравыя навінкі за апошні тыдзень. Тут сабраныя ўсе дэнсавыя стылі: house, dance, club, goa, cult, trible, drum’n’bass, acid-jazz, jungle-jazz, trip-hop, 2step. Усё залежыць ад эгаістычнага настрою вядоўцы і ягонай каманды, а таксама ад рэлізаў за мінулы тыдзень.

Вечар на Юністар
Юністар, 99,5.
штодня: 19.00.
Праект “Вечар на Юністар” прапануе слухачам гадзіну вечаровай, рэляксацыйнай музыкі ў рэжыме “нон-стоп”. Мяккія і ненавязьлівыя джынґлы і прыгожыя кампазыцыі ў стылі pop, jazz, blues, soul, ambient, light rock, lounge.

Новая зямля
Юністар, 99,5.
чацьвер: 21.00.
Гэта таямнічы й бясконцы матэрык (пад запазычаным у Якуба Коласа назовам). У кампаніі зь гідам Віктарам Сямашкам Вы маеце магчымасьць пазнаёміцца з гукавымi ландшафтамі й насельнікамі “Новаe Зямлi”. Праграма ствараецца на падставе вялікае і шыкоўнае музычнае базы, што зацікавіць як заўзятых аматараў, так і тых, хто толькі пачынае знаёміцца з айчыннай музыкай. Галоўны прынцып ў пабудове “Новае Зямлi” – унікальнасьць кожнага канкрэтнага гурту ці выканаўцы для беларускае музычнае культуры.

Прэстыж Джаз Клюб
Юністар, 99,5.
панядзелак: 21.00 — 22.00.
нядзеля: 10.00 — 11.00.
Усё самае новае і лепшае ў сучасным мяккім джазе. Вядомы вядоўца і мэляман Міхаіл Галіч прэзэнтуе праграму пра сучасны “мяккі джаз”. Ён расказвае як пра новыя імёны ў сучасным джазе, так і пра прызнаныя зоркі джазавай музыкі. Але ўсіх выканаўцаў, прэзэнтаваных у “Прэстыж Джаз Клюбе”, аб’ядноўвае агульная скіраванасьць — мяккае гучаньне і асаблівы шарм. Гэта музыка, пад якую хочацца адпачываць.

Caffein
Юністар, 99,5.
пятніца:0.00 — 01.00
Праґрама пра сучасную экстрэмальную і электронную музыку. Да вашае ўвагі адна гадзіна музыкі ў стылі індастрыя і вялікай колькасьці ейных кірункаў: drum’n’bass, power electronics, broken beats, raga-jungle, rhytm’n’noise ды іншых. Самыя апошнія навіны зь сьвету электроннай сцэны, знаёміны з эксклюзіўнымі рэлізамі.

Уся інфармацыя ўзята з сайтаў радыёстанцый і перадач.
Тым часам радыё Менск сайту ня мае, а раптам там уначы што цікавае і невядомае?

Простыя словы
Аўтарадыё, 105,1
пятніца: 14.20/14.00
субота: 19.20/1900
нядзеля: 12.20/12.00

Каля року
Аўтарадыё, 105,1
аўторак 14:20
серада 8:20
чацьвер 21:20
пятніца 10:20
субота 3:20
нядзеля 17:20

ааа, мутанты з рагамі!

ікарусы-чорцікі



а ці бываюць ЛАЗы-тралейбусы?

ааа, мутанты!

трайныя ікарусы

pacuki nervova paliać u kanalizacyji

Takim čynam, Dzień Voli, dziakujučy kreatyvam z čyrvonymi dy zialionymi farbami, imkliva ruchajecca da svajoj prafanacyji.

Hetaja metodyka abiacaje być značna efektyŭniejšaj za dochlych pacukoŭ u kanalizacyji.

Ja nia suprać niejkich tam śviataŭ jadnańnia: jany prachodziać niekaľki razoŭ na hod pad roznymi nazvami: u Viciebsku heta “Slavianski bazar”, u Miensku — Dzień Horadu, 9 maja, 3 lipienia, u pravincyji — rajonnyja Dažynki.
I choć ja zvyčajna ŭ takija śviaty siadžu ŭ chacie, i liepš kali hetaja chata dzie pa-za Mienskam, alie zusim nia suprać, kab achvotnyja ŭlilisia ŭ čyrvona-zialionyja kaliony z BČB ściahami, kali ličać heta darečnym i biaśpiečnym.

Alie 25 sakavika — Dzień Voli, śviata z peŭnaj histaryčnaj nahruzkaj, sensam i symbolikaj. I ciapier akurat hety sens niščycca.
To bo źnikaje sama sutnaść śviata, daty, padzieji.
To bo Dzień Voli pieratvarajuć u čarhovy Dzień Pabiedy, toľki što biez šašlykoŭ dy Paliny Smolavaj.

Ja spadziajusia pačuć tlumačeńni i vysnovy ad našych lideraŭ.

Spadziajusia, jany paŭplyvajuć na majo rašeńnie nie iści 25 sakavika na niejki duracki Dzień bielaruskaha adzinstva.

kilaknihi

Kupiŭ 9 kg knižak.
Rašeńnie bylo nialiohkim.
Zaadno adviedaŭ Bielaruskuju encykliapedyju pa novym adrasie: za vuhlom, pierad stancyjaj techničnaha absluhoŭvańnia, nasuprać haražoŭ (zavulak Kalinina, 16, 224).
Maja chibnaja liogika našeptvala mnie, što novyja gieagrafičnyja abstaviny musiać paŭplyvać na žlobstva encykliapedyčnaj kniharni i jana kine niadaŭna zaviedzienuju modu pradavać svaje knihi pa «suśvietnych» koštach centraľnych kniharniaŭ.
Skuľlia! Kaštarysy stajali tyja samyja.
Tak što sensu jeździć da jich u čortaŭ śviet nima nijakaha. Chaj hnuć daliej svaju markietyngavuju strategiju, sknary.

Wiem!.. Ale nie powiem!

— Нашая галоўная задача, — сказаў Калякін перад адлётам у ЗША, — расказаць аб цяперашняй сытуацыі ў Беларусі.

I čym dlia vyrašeńnia hetaj zadačy nie pasuje Skype, Jabber aľbo Gtalk?

Dyrektаr viaźnicy Mieczysław Klonisz u fiľmie KILER byŭ ščyrejšy:
— Nie mogę pani tego powieść…
— Nie może pan, czy nie wie?
— Wiem!.. Ale nie powiem!

¡olé!

‘prykry’ smak

RUS-BLR sloŭnik pierakladaje slova ‘приторный’ jak ‘prykry’.
‘Prykry’ smak? Niešta Krapiva namudryŭ.
Lastoŭski daje ‘cklivy’ (‘цклівы’).
Juzaćmu.

DDT

У 90-х мяне перакармілі тэлерадыёняні песенькамі Фрыстайлу ды ДДТ. Ад абедзьвюх цклівых “восеняў”, ад захраслай у вушах “родзіны”, ад гэтай навалы, якая вылівалася на галаву з вокнаў панэльнікаў, зь піскліявых дынамікаў незьлічоных пірацкіх шапікаў гуказапісу, станавілася млосна.
З таго часу занёс ДДТ ў чорны сьпіс цклівай папсы з цэтлікам “напышлівая”.

А тут во трапіўся пад руку дыск з апошнімі альбомамі, дык заліў яго на плэер, паслухаў, рэч!
Што праўда, увесь гэты альбом з “восенямі” вытрываць ня змог, а “Мір номер ноль” ды “Метель августа”, дык гэныя ажно вырашыў купіць для калекцыі на кампактах, хоць і мп3 ё, бо ж сакавіта!

“Едіночество” таксама цікава слухаць, адно што лубок-рок з пункцірнай лініі дык чым далей, тым болей вытыркаецца варыкознай венай. Але праполоць троху, і можна цешыцца без крывых усьмешак.

Мужык Шаўчук таленавіты, ды ў пустэчы крыўды ўквеленай, згалелай імпэрыі творцу трэба хіба мець нейкі асаблівы талент, каб не ганяцца за шырокімі міражамі.

usi-pusi bielarusy

U čaćvier, kali byŭ niejki zahadkavy dzień rodnaj movy, DW vyjšla na vulicy dy zadala minakam pytańnie, jakoje daŭno cikavila i mianie: blin, kali vas bielaruskamoŭnych 37%, čamu vas nidzie nie čuvać?
Minaki česna adkazali, što bielaruskuju movu jany liubiać, pavažajuć, ličać rodnaj, alie havorać pa-rusku, bo hetak zručniej, praściej, bo bielaruskuju movu jany, papraŭdzie, nia viedajuć, alie jim padabajecca, kali chto pryhoža havoryć, voś kali b u školie jich navučyli, tady b to tak, a ciapier to chiba nijakich šancaŭ, chiba ŭžo ničoha z toj movy nia budzie. Usi-pusi, hliadzi, jakaja milaja mova, chadzi siudy, ja ciabie pahladžu.

Ja voś nie razumieju, što za ŭciecha z pustych ličbaŭ? Chaj by na nastupnym pierapisie bielarusy nie hulialisia ŭ liubaści, padabańni dy komplieksy pierad movaj baćkoŭ, a adkazvali papraŭdzie.
Mo tady bielaruskamoŭnych voźmie pad achovu jakaja AAN, a Discovery rolik zdymie. Oto ŭžo ŭsie umiliacca.

bitva bitrejdaŭ

Načytaŭšysia roznych roznaściaŭ pra toje, jak liepiej ściskać muzyku, i vyrašyŭ spraŭdzić “ulasnavušna”, tym boľš što źjavilasia nahoda ŭ vyhliadzie irivera t10.
Takim čynam, byla vybranaja achviara: zahadačnaja piesienka halasistaha Harketa z A-Hi — “Velvet” — i pierakaŭbašanaja ŭ:

1. ogg 64
2. ogg 124
3. ogg 168
4. ogg 256
5. ogg 499 (oj, mama!)
6. mp3 256
7. mp3 198

Uliez u SHP805 i pačaŭ ekzekucyju biez nadzieji što-niebudź učuć.
Alie roźnica miž 4 i 1 vyliezla adrazu, i 1 adpraviŭsia ŭ Trashliandyju.
Miž 2-7, kali nie prydziracca, možna bylo i nie zaŭvažyć roźnicy. Alie ž ja staraŭsia!
Niedzie ź piataha pierakliučeńna miž 4 i 3 ja narešcie zasiok mienšuju “rechavaść” recha! heta niedzie 58-ja sekunda treku!
I jak što ja viedaŭ fišku, to zlavić hetuju blachu ŭ 2 bylo nieskladana.
Miž 5 i 4 nie pačuŭ nijakaj roźnicy. Nu nijakaj. No.5 z svajimi 15Mb adpraviŭsia śliedam za 1,2,3.
Zastavalisia “varahi”. 6,7 biezdakorna prajšli test na “recha”, alie abodva hučali trošku hlušej za svajho oggaŭskaha kankurenta. A ja nie liubliu hluchaśći. Tamu 6 i 7 paliehli achviarami majoj hustaŭščyny.

Tak što moj iriver budzie chavać ogg 256, choć mp3 jamu padabajucca boľš.

dyskusija Kurajeva z radyjokropkaj

Pryjemna paślia tydniu tekstaŭ natknucca na spažyŭnaje čytvo.
Akramia taho, što Andrej Kurajeŭ dobry aŭtar, jon jašče j razumny čalaviek.
Razumnaha čalavieka i dobraha aŭtara pryjemna čytać niezaliežna ad prynaliežnaściaŭ.
«

• Darečy, religija, jakoj nia služać, a jakuju “spažyvajuć” — heta jakraz i jość “prymchlivaść”.



• Pakidaju ŭbaku pytańnie pra “nacyjanalizm”: jon ža byvaje vieľmi roznym. Jon byvaje stvaraľnym, natchniaľnym, a byvaje niebiaśpiečnym i kryvavym. A ŭžo nakoľki roznaj byvaje religija (i jejny źmiest, i jejnaje pieražyvańnie)…



• Nihilizm — heta ucinańnie bahaćcia i šmatstajnaści čalaviečaha byćcia dzielia adnaho jaho vymiareńnia. Byvaje nihilizm religijna-askietyčny. Maŭliaŭ, toje, što nie prapisana i nie pradpisana ŭ našym śviatarnym statucie, nia musić mieć prava na isnavańnie. Alie jość nihilizm scyjentyčny, jość nihilizm filiazofska-materyjalistyčny. I nia hetkaja ŭžo vialikaja roźnica, u jmia čaho i čym ciabie admaŭliajuć: knihaj aľbo vohniščam, kamputaram aľbo kancliagieram!



• Jak nieľha mierkavać pra mahčymaści žyvapisu pa rośpisach u sanatoryjach, a pra darunki muzyki — pa karčomnych trynkańniach, tak i pra religiju nia varta mierkavać pa vypadkovych spadarožnikach u ryzach.



• Atejisty, što haniać unutrany lad manaskaha rablieńnia, padobnyja da znaŭcaŭ darožnaha ruchu, jakija ŭvažajuć, nibyta biaśpieka zabiaśpiečvajecca toľki źniešnimi znakami.

»
Krynica: Carkva

Što da dyskusiji, dyk mnie padajecca, što jana idzie na roznych uzroŭniach: čalaviek-tranśliatar Rubinaŭ i čalaviek-myśliar Kurajeŭ.
Vynik hetaj paliemiki budzie taki samy, jak by sprabavaŭ niešta davieści radyjokropcy — radyjokropka pieramoža.

Nieľha nie zaŭvažyć, alie čamuści nie zaŭvažana, što BPC svajoj publičnaj zhodaj na druhija, kali nie absluhovyja, roli ŭ struktury bielaruskaha režymu, a taksama (a mo i najpierš) samim faktam ubudavanaści ŭ režym, sama stvaryla sabie imidž systemnaha resursu ŭlady, jakim možna rasparadžacca “na ŭlasnaje hliedžańnie”.

welcome through belarus

Ukrajinskija služboŭcy Čarnobyľskaj AES byli žalilisia, što jim davodzicca prachodzić bielaruskuju mytniu dvojčy na dzień: pa darozie na pracu i dachaty, bo daroha taja prachodzić praź Bielaruś.

Ja tady šče padumaŭ, na koľki ž jim chapaje pašpartu z takoj aktyŭnaściu, ci mo jim dajuć jakija admyslovyja knižycy, u niekaľkich tamach?

Zaadno zgadaŭ, jak niejak adnojčy na niekaľki chvilin trapiŭ u Italiju.

Jechali my pa Slavieniji, i tut — niakidki znak “Italia”.
— Čakajcie, — kažu ja, — u mianie ž niama itaľjanskaj vizy.
— A nie pierajmajsia, — kažuć slaviency, — my hetuju darohu arendujem.

Dyj pačakać nie atrymajecca: pakuľ my ŭ Italiji, na darozie spyniacca nieľha. Dyj abstaliavanaja daroha pa ŭsich pravilach aŭtabanu: liudziam i žyviolam tudy nia trapić, pierakryžavańni ź jinšymi darohami ŭ dvuch uzroŭniach, źjezdaŭ z darohi niama.

Siońnia stala viadoma, što pierasiačeńnie miažy pa darozie z Ukrajinu va Ŭkrajinu ŭkrajincam spraścili.

Heta adzin z malieniečkich krokaŭ Bielarusi da miažy z vyviernutaści ŭ narmaľnaść. Što praŭda, vyhliadaje heta chutčej nie na chadu, a na taptańnie. Napieradzie ž kroki boľš važnyja.

Napryklad, pierastać biazdumna pisać litoŭskaje Vilnius i poľskaje Minsk na svajich mapach.

Prosta tamu, što heta nienarmaľna.

Toje samaje, kali b slaviency zamiest Ljubljana pisali b Laibach (D) aľbo Luwigana (IT).

U Slaviencaŭ uvohulie svojeasablivaje staŭlieńnie da miežaŭ i zamiežžaŭ.
Napryklad, jany adkryta kažuć pra “slavienskuju Italiju”, “slavienskuju Aŭstryju”, na ŭsich mapach padajuć paralieľna aficyjnuju nazvu prymiežnaha horadu i slavienskuju nazvu: Trieste/Trst, Leibnitz/Lipnica. U Goricy dziaržaŭnaja miaža prachodzić prosta pa vakzalie: z adnaho boku Italija, z druhoha — Slavienija. Halounaje nia zblytać prava i lieva.
Historyja takaja štuka, što jaje treba viedać, a nie bajacca. Tamu ŭ pamiežžy bahata jakich krajin dubliujucca nazvy, a mova mienšaści jość dziaržaŭnaj.

Nazirajučy za bielaruskim taptańniem, ja z sumam razumieju, što na šliachu ŭ paŭnavartasnaść nas čakaje spačatku pieraadolieńnie savieckich komplieksaŭ, a paślia — antanimičnych nacyjanaľnych.

нешаблённае мысьленьне

крыніцы натхненьня ў парадку фрагмэнтаў: 1,3, 2,4
bonus-track:
ўспомніць моладасьць

наша конченая будучыня беларусі

Grandyjoznyja mardaboji paślia narodnych śviataŭ stanoviacca novaj bielarusjkaj tradycyjaj.
U Malarycie na dzień zakachanych paŭtary hadziny dubasilisia ad 40 da 200 maladzionaŭ. Na hetkaje śviata paźjaždžalisia halavarezy z usiaje Bieraściejščyny.

Milicyja, znoŭ ža pa novaj tradycyji, byla niedzie dzieści. Zrešty, ja viedaju miastečki, dzie ŭvohulie milicyji niama, tak što malaryccam jašče pašancavala — choć jość kamu spravu zavieści.

Pra takija miascovyja pabojiščy mnie raskazvala papiaredniaje pakalieńnie. U 60-70-ja heta bylo zvyklaj zabaŭkaj bielaruskaj hapaty. Oto ž bylo viesiela, kali haradzkija studenciki pryjaždžali buľbu vybirać kalhasu!

Viartajucca časy, viartajucca j zvyčaji. Viartajecca idealiagičnaje kryvadušša, viartajecca ŭcisk, plianavaść, pradvyznačanaść, pradvyrašanaść i biespraśvietnaść, kali jak što ciabie nie ŭziali ŭ milicyju, to j perspektyvaŭ niama.

Voś i šukaje moladź z Rudziensku, Michanovičaŭ, Mikaševičaŭ, …, …, … vychad adčaju, zlości, niezapatrabavanaści, luzerstva ŭ mocnych napojach, žalieznych prutach i namylienych viaroŭkach.

Jak što žyćcio biessensoŭnaje, dyk chaj budzie biassensica na poŭnuju katušku!

bonus-track:

Портал Малоритского района. Форум «НАША КОНЧЕНАЯ МОЛОДЕЖЬ»
«
— па моему у нас в маларите придурки сплошные эт ваще ужос блин курят пьют нахер им пить такие типа крутые УБИЛ БЫ б...ть НЕНАВИЖУ КАБЕЛИ не все конечно но процентов 90 палюбЫ!!
— Нет, те точно лет 16 и ты этого не понимаешь, просто в Малорите больше делать то нечего!!!
Пришёл с работы и что? ... либо дома либо выпить, а если пяница так это вообще грех не выпить!
— Да и не в одной Малорите такое происходит
— Хоть только что не схлопотал по е... Лицу от двух парней (один здаровый) которым в 3 ночи захотелось покурить (дал им сигорету даже 2 ) но они серавно по ходу хотели мне в... ударить
— меня ваще бесят такие "крутарики" … могут тока Двумя или тремя или целыми Бандами!!!
— возраста, не возраста...но проблемма. которую порой хочется решить "нечаянным" щелчком локтем в район носа...
— Да очень Хочацца!! Тока патом Начнецца да я щас Пазаву Банду да тебе П...ДА не Очень Хочецца с Тремя Разбираться!
— Ну а то что с тремя разбираться - это да, но кто же запрещает тебе позвать своих друзей?

»

hidden-tracks:

Это праздник молодости, неутомимой энергии и оптимизма, а инициатива молодых – будущее Беларуси.
Моладзь — будучыня Беларусі
Молодежь - будущее страны

Скрабец удасужылся ўзгадаць пра беларускую мову

Сергей Скребец, комментируя письмо Милинкевича к президенту Беларуси, заявил, что Милинкевич написал письмо так, "как будто Гитлер заговорил по-белорусски".

Калі Мі Гітлер, то хацелася б ведаць градацыйныя адпаведнасьці Скрабца датычна іншых вядомых беларускіх палітыкаў.

Казулін: Можно поспорить о порядке формирования состава конгресса, но это необходимая веха на пути Беларуси к свободе и демократии.

Чаму ў 2005-м была ня веха, не неабходная, а ў 2007-м стала веха, і неабходная?

Рэакцыі падазронай адэкватнасьці ды супрацьлеглай лёгікі ад фігур супярэчлівай рэпутацыі і палітычнай арыентаванасьці, сьвядома далёкіх ад беларушчыны, пераконваюць мяне ў слушнасьці скрытыкаваных імі пазыцый.

pieradavyja technaliogiji, trascuŭbok!

Блог Позірк
Ці патрэбная Беларусі АÐС?
\' , , ... ... , : ... 9 , \' 4 . . , , . , \' ... . ... ? , ? ' . , 1000 £ , , 8 , 10 () , ' \' . \' ... . ... . \' ( 50% 2015 .), - . £ ... ... , ... , \' ; ... , ' , , . , \'? £ , . ... ... . . , 24% 3,51 . 3. £\' , .... , ... \' , \' .... , . “ ” " . \' , . - , . " : , \' . " ... ... ... , \' . , \' - . - . , ... . , , , . , \'. £, ...\', , \' . , , . ... . \' , ... , . ... \' ... .... , . ... , , - ...... ... ... ... . , , , . . \'.

i hetyja liudzi vučać nas žyć…

Pryjenmnyja naviny z Brytanskaje vyspy

U Londonie ŭdvaja pavialičyli terytoryju, na jakuju ŭjezd aŭtamabiliaŭ platny. Ciapier £8 daviadzicca placić i achvotnikam pahazavać pa Kensingtonie dy Chelsea.

Vieľmi ciešacca z hetaje naviny nia toľki ravarysty dy piešachody, alie taksama i pradaŭcy aŭtamabiliaŭ z hibrydnaj silavoj ustanoŭkaj. Pavodlie zakonu, jich uladaľniki aľbo calkam vyzvaliajucca ad spločvańnia myta, aľbo atrymlivajuć značnuju źnižku. Hetkija aŭtamabilisty zmohuć zekanomić za hod da £2000.
A ravarysty j taho boliej!

…
Koľki paśpiejuć našyja kalchazany pabudavać parkingaŭ na padmurkach cerkvaŭ, pakuľ da jich niešta dojdzie…

padkaloli

Tonki humar bielaruskich chryścijanskich demakrataŭ.

baž abrssesiŭsia

Šerahi partyji biazstužačnych kanservataraŭ radziejuć. Paślia doŭhich katavańniaŭ zdaŭsia sajt BAŽu.
“Viasna”, “Biulieteń”, MF dy BDG praciahvajuć trymać abaronu.

Blog Prezydenta

Niejak u Liublianie ja padymaŭsia na Šmarnu goru (šmarna — heta implikacyja slovazlučeńnia “śviatoj Maryji”). I ŭvieś čas, pakuľ ja išoŭ, minaki-slaviency pryvietna vitalisia: “Dobry dzień!”. Heta bylo niazvykla i pryjemna. Praz čverć hadziny ja ŭžo sam radasna ŭśmichaŭsia i “zdaroŭkaŭsia”. Z adnym padarožnym ja navat razhavaryŭsia. Jon raspavioŭ mnie, što heta papuliarnaje miesca adpačynku liubliancaŭ, i što kožnuju ranicu na Šmarnuju haru padymajecca prezydent krajiny Milan Kučan. Pieški, adzin i biez achovy. I hetaksama vitajecca z slaviencami-fizkuľturnikami, pensijanerami i turystami: “Dobry dzień”. I nia kožny taki jolupień-turyst navat zdahadajecca, što hety mužčyna ŭ šortach i majcy — prezydent Slavieniji.

Ciapieraka ŭ Slavieniji za prezydenta Janez Drnovšek. Nia viedaju, ci dazvaliaje jamu zdaroŭje rabić ranišnija prabiežki, alie “svojskija” tradycyji jon praciahvaje. Adno ź śviedčańniaŭ — jahony blog, napisany tak, što kali nia viedaješ, to j nie zrazumieješ, što heta piša pieršy čalaviek dziaržavy.

«Vieľmi časta prajaždžaju ŭ Liublianie mima domu, na ścianie jakoha napisana; “NATO — heta ŭzbrojenyja sily kapitalu”. Hetaje grafici navialo mianie na čarhovy rozdum pra NATO i jahonaje značeńnie».

Ujaŭliaju, jedzie Lukašenka pa Viaśniancy, a pad mostam nadpis “Sajuz Rasieji j Bielarusi — padstupnaja akupacyja”, napryklad. Koľkim čynoŭnikam dastaniecca na arechi pa pryjeździe, na koľki hadoŭ u jakuju kalioniju sašliuć aŭtara grafici? A kali toj samy nadpis jon pabačyć u dryhi raz, to ci nia budzie heta ŭžo niešta blizkaje da antydziaržaŭnaj zmovy?

«Praminuli śviaty, i bahata chto moža ciapier adpačyć. Nie ad śviataŭ, a ad petardaŭ. Siolietnija śviaty byli sapraŭdnaj orgijaj saliutaŭ i biaskoncaha buchańnia petardaŭ dy jinšych padobnych prystasoŭkaŭ. Šmat dzie heta pačalosia ŭžo pierad Kaliadami i skončylasia paślia Novaha hodu. Bahata liudziej chacieli spakoju, adnak nie mahli nidzie schavacca ad varjackacha buchańnia. …
I uvohulie što za vialikaja zabava hetaje puskańnie petardaŭ dy rakietaŭ?…
Kali ja na Kućciu naviedaŭ addzialieńnie chutkaj dapamohi ŭ Kliničnym centry ŭ Liublianie, mnie skazali, što, jak zvyčajna, najboľš traŭmaŭ čakajecca ad petardaŭ.»

Sytuacyja ŭ bielaruskich umovach nieŭjaŭliaľnaja ŭ pryncypie. Lukašenka nia moža zasnuć ad petartdaŭ dy saliutaŭ! Fantastyka!

Jak nieŭjaŭliaľnaja sytuacyja, što Lukašenka zaviadzie sabie svoj blog, i vykazvańni ŭ jim nia buduć traktavanyja jak zahady na likvidacyju ciaham sutak, i ŭ jim buduć prymacca kamentary, i ŭ niezyčlivych kamentataraŭ nia buduć kanfiskoŭvać systemnyja blioki (razam z kamentatarami).

Dzielia hetaj nieŭjaŭliaľnaści, dzielia hetaj anamaliji i komplieksu niepaŭnavartasnaści dziaržaŭnaha ladu ŭźnikajuć u siecivie sarkastyčnyja blogi ad imia Lukašenki, blogi-śviedčańni našaj biezdapamožnaści, blogi-śviedčańni nienarmaľnaj kuľtavaści asoby, jakaja musila b być prosta nami abranym, naniatym to bo, čynoŭnikam.

Čytajučy blog Drnovšeka, zhadvajučy prabiežki Kučana, ja ŭspaminaŭ znakamityja ŭžo na ŭvieś śviet slovy: “Heta toje, što adpaviadaje [majmu] ŭjaŭlieńniu pra dziaržavu i roliu ŭ joj prezydenta”.

Ja — pieršy siarod slaviencaŭ u LJ

Na zapyt «livejournal slovenija» Google trecim vynikam vydaje maje «pra dukty». Što za cud?

Kaliśći na dośvitku svajho bloggingavaha, čytaj — livejournalaŭskaha, dośviedu ja marna sprabavaŭ znajści sabie ŭ LJ slavienskamoŭnych frendaŭ. Slaviency, jakich u LJ pa statystycy za šeść sotniaŭ, uparta chavalisia, a ja trapliaŭ spres na anglamoŭnych kasmapalitaŭ dy gejmeraŭ-padšyvancaŭ. U boľšaści ź jich koľkaść frendaŭ krucilasia kalia dziesiaci, časapisy abnaŭlialisia aby-jak i čytać u ich nie bylo čaho.

Tady ažno źjavilasia sensacyjnaja dumka, što slaviency blogaŭ nie viaduć zusim. Pa-pieršaje, koľki tam hetych slaviencaŭ, dyj navošta jim— voľnyja medyji, kučy prajektaŭ, cioplaja zima, rovarnyja ściežki, grafici, hory, lyžy, funikuliory, piačory, mora — kali ŭžo tut čytać frendstužku?

Niaciažka zdahadacca, što ja prosta nia tam šukaŭ.

Slaviency abrali jinšy blogaśviet. Tudy časam adliatajuć i bielaruskija blogiery. (Voś, hliadzicie, paliacieŭ).

U jich papuliarny Blogspot, Wordpress, svaje blogavyja partaly, napryklad, Blogos i SiOL.

Vychodzić, slavienskija blogiery žyvuć na chutarach, a bielaruskija — u kalchozie imia Live Journala. Takija adzinadušnaści nacyjanaľnaha maštabu budzać ćmianyja sumnievy i padazreńni. Chto z nas čaho nie dahaniaje?

U chutaroŭ jość svaje kataliogi. Aproč rejtyngaŭ pavodlie papuliarnaści, blogi sartujucca i pavodlie daty apošniaha abnaŭlieńnia. Jość taksama staronka apošnich zapisaŭ i apošnich kamentaroŭ va ŭkliučanych u kataliog dziońnikach. Pieraborlivym zastajecca ŭtočvać upadabanyja blogi sabie ŭ rss-čytnik.

Zatoje slavienskija blogi z-za svajoj adasoblienaści boľš vyhliadajuć na niezaliežnyja prajekty.

I ŭsio ž, staroje pytańnie zastajecca niavyrašanym: čamu slaviency družna ihnarujić LJ z usimi jahonymi pieravahami, zamaročkami dy šalienstvami?

A taksama paŭstaje novaje: dzie musiać zavodzić blogi vybitnyja asoby: u LJ-kalchozie ci na asobnym chutary?

маіх мабільнікаў ( гы) сторыя

Модель: GTran GCP-5000 першы пасьляпэйджарны мабільнік, куплены ў 2004-м недзе ў такі самы час, то бо, значыцца, гэта допіс яму падарунак на дзенародзінаў. Праехаў на ровары каля 20000 кілямэтраў, зь іх 300 на раме :), быў роварам біты і калечаны, застаўся бяз роднага экрану ў адной з дробных аварый, але ніякая трасца яго не бярэ; быў у Празе, Львове, Камянцы Паодольскім і ў багата якіх іншых мясьцінах з чыста экскурсійнымі мэтамі, лётаў на самалёце ў непрытомным стане, дурны, але руплівы, ні інцярнэту, ні мэлёдый, ні гулек, ні каляровасьці — нічоа ня ўмее, акрамя як добра прымаць і перадаваць голас і смс, для чаго і купляўся; ну і нафіґ мне яго мяняць?

Зрабіць сабе цацу

© Студыя YourLAB.RU Карцінка:Sotovik.RU

kvač

ranica. dośvitak.
natoŭp z 3 tralikaŭ i 2 maršrutak ščyľna dy badziora ściakaje ŭ pierachod metra «Instytut Kuľtury».
U ćmianym sutareńni na prystupkach šyrokimi ruchami ščyruje ź miatloj prybiraľnica.
Brudnaja śniežnaja kaša z razmachu pliuchajecca ab granitnyja rahi j raźliatajecca ŭjedlivyumi askiepkami.
Advajavanaja terytoryja — u palovu šyryni «liudakanalu».
Trapliaju ŭ zatoku, zakručvajusia ŭ vir i stupaju pa samaj miažy varožaj terytoryji.
Voś ja paraŭniaŭsia sa skurčanaj postaćciu…
Voś užo stupiŭ na prystupku nižej…
I ŭ hety momant prybiračka vyrašaje padbić miatlu.
Imklivy prafesijny ruch nazad i ŭbok.
Nabrynialaje viećcie vynyrvaje z-pad noh, adšturchoŭvajecca ad kurtki i ŭźliataje da stoli.
Zakručany viram, «zakvačany», paśpiavaju adno azirnucca.
Z vyhliadam mahutnaha čaraŭnika, viećciem dahary, kabieta bje tronkam vobziem.
Slota raźliatajecca va ŭsie baki karyčnievaj mannaj.

…nieľha ž liotać na brudnaj miatlie, a jak ža ž…


Раніца. Досьвітак.
Натоўп з трох тралікаў і дзьвюх маршрутак шчыльна ды бадзёра сьцякае ў пераход мэтра “Інстытут Культуры”.
У цьмяным сутарэньні на прыступках шырокімі рухамі шчыруе зь мятлой прыбіральніца.
Брудная сьнежная каша з размаху плюхаецца аб ґранітрыя рагі й разьлятаецца ўедлівымі аскепкамі.
Адваяваная тэрыторыя — у палову шырыні “людаканалу”.
Трапляю ў затоку, закручваюся ў вір і ступаю па самай мяжы варожай тэрыторыі.
Вось я параўнаўся са скурчанай постацьцю…
Вось я ўжо ступіў на прыступку ніжэй…
І ў гэты момант прыбірачка вырашае падбіць мятлу.
Імклівы прафэсійны рух назад і ўбок.
Набрынялае вецьце вынырвае з-пад ног, адштурхоўваецца ад курткі і ўзьлятае да столі.
Закручаны вірам, “заквачаны”, пасьпяваю адно азірнуцца.
З выглядам магутнага чараўніка, вецьцем дагары, кабета б’е тронкам вобзем.
Слота разьлятаецца ва ўсе бакі карычневай маннай.

…нельга ж лётаць на бруднай мятле, а як жа ж…

«uručča»

Zajšoŭ u hości viaskoviec, pabačyŭ kamputar i kaža:
— O, jakaja ŭ ciabie mašyna!
Zdymaju daloń z myški.
— I šče ŭručča, hliadzi!

disco 2000 abo śviežarazmarožanyja naviny

Chartyja-97 na dzień zakachanych vydala sensacyjnuju navinu: 25 sakavika — Dzień Voli. Aŭtar tekstu — Anatoľ Hryckievič. Krynica — Tavarystva bielaruskaj movy. Hiperspasylka. Usio jak ślied.

Usio b fajna, kab nia data apošniaha abnaŭlieńnia na sajcie TBM — 2003 hod. Z pryvidnaj nadziejaj, što ŭ TBM jość dzie patajemny žyvy sajt, ja skapijavaŭ paru sloucaŭ naviny ŭ Google.
A toj zakinuŭ mianie ŭ časy, kali ja šče pra kamputar i nia maryŭ, internet byŭ prostym, jak bieraścianaja hramata, liudzi toľki-toľki pryvykli da adsutnaści kanca śvietu, a «Pulp» vypuściŭ pieśniu «Disco 2000».

Vo tady i byla stvoranaja TBMam navinavaja rezerva dlia Chartyj — staronka, pryśviečanaja Dniu Voli-zero.

Hryckievič na joj — u samym nizie. I kali kiravacca liogikaj, to nas jašče čakaje sensacyjnaja zajava sakrataryjatu TBM, žurnalisckaje raśśliedavańnie Antona Adynca, bieskampramisnaja kaliektyŭnaja zajava KXP-BNF, dy listy Rajisy Žuk-Hryškievič dy Ivonki Survily.

Creative Commons i Cryminaľny Codeks :)

Moda na ŭtačeńnie Creative Commons u sajty i blogi źbivaje mianie z pantalyku. Nakoľki ja razumieju, licenzija CC nia maje dačynieńnia da Bielarusi, a značyć CC na bielaruskim sajcie — heta ŭsiaho zaprašeńnie da zmovy, abo huľni ŭ aŭtarskija pravy, jakaja nijak nie pierasiakajecca ź justycyjaj našaj krajiny.

Heta huľnia paznavaľnaja i, ja b skazaŭ, karysnaja. Ja navat zhodny ŭ jaje huliacca. Adnak, mnie zdajecca, nia varta stavicca da hetaha surjozna.

Bielaruski zakon pra aŭtarskija pravy dazvaliaje pieradruk apublikavanych dlia ahuľnaha karystańnia materyjalaŭ z abaviazkovym paznačeńniem aŭtarstva i krynicy, što, u pryncypie, pierakryvaje patrabavańni CC (some rights reserved).

Razam z tym, pravaŭladaľnik takoha materyjalu moža piśmova zabaranić pieradruk, napryklad, jak Belapan ci Interfax.

Nakoľki ja razumieju, CC vymahaje pry pieradruku paznačać, što pieradruk zroblieny na padstavie CC. A karystaľnik moža tearetyčna vystavić spasylańnie na CC jak umovu pieradruku. I voś tut cikavaje pytańnie, ci nia budzie spasylańnie abo patrabavańnie spasylańnia na jurydyčny zvod (pravily, normy) niebielaruskaha pachodžańnia, faktyčna pryznańnie faktu dziejańnia pavodlie čužoha zakanadaŭstva abo patrabavańnie dziejańnia pavodlie čužoha zakanadaŭstva parušeńniem zakanadaŭstva bielaruskaha?

abiacanki-cacanki

Biestalkovaja ideja z pledgebank'am biez padačy pašpartnych źviestak tracić cymus.
Sapraŭdy, čamu toľki email?.
Ad jaje stoľki sama karyści dy infarmatyŭnaści, koľki ad halasavańniaŭ u pryvatnych dziońnikach.
Prafanacyja — z dobrymi namierami, chočacca spadziavacca, i ad nierazumieńnia prostych rečaŭ, kštaltu roźnicy miž tutby’jem i pledgebankam.
Zatoje vialikaja vierahodnaść, što vyniki pakažuć pa BT.

(nie)pradažny miensktrans

Ad 17 liutaha admianiajucca liabisckija maršruty 114 i 124: Lošyca i Landera — handliovy komplieks “Aeradromny”.

Zvyčajna skupy na novyja maršruty kamunaľnaha transpartu, Mienskrans paślia adkryćcia “Aeradromnaha” padaryŭ jamu až dva.Taho samaha transpartu, jaki, jak nie stamlialasia spraviadliva paŭtarać kiraŭnictva Miensktransu, vykonvaje sacyjaľnyja funkcyji, što dazvaliaje jamu być pradvyznačana stratnym i pierapoŭnienym.

Samaje boľšaje, da čaho prydavalisia hetyja mašruty — padjechać da prypynku z boľšaj koľkaściu transpartu. Nia dziva, što pasažyraŭ bylo vobmaľ. A jeździć z Lošycy ci Kurasoŭščyny ŭ takija daliokija zakupy ŭ ardynarny handliovy centar u industryjnaj zonie vyhliadala troški varjactvam.

Viadoma, chacielasia b, kab Miensktrans čujna reahavaŭ na novyja kropki pryciahnieńnia mieścičaŭ, adnak zapadozryć jaho ŭ hetkaj aperatyŭnaści padstavaŭ niama.

Užo koľki hadoŭ Miensktrans nia moža advažycca na «lišni» prypynak da Bigzza i Ekspabiela, a biezmašynnyja mienčuki cuahnuć klunki dy torby piecham da Mirašničenki, abo addajuć hrošy pryvatnym, chaj daražejšym, alie zatoje ŭvišniejšym pieravozčykam.

Nuľ reakcyji ŭ Miensktransa i na źjaŭlieńnie hipera “Prostore”. Aŭtobusy na prypynku kalia jaho spyniajucca hetaksama, jak i ŭ časy, kali na hetym miescy bylo pustoje polie. Z prypynku “Jasienina” pa praspekcie Dziaržynskaha možna vyjechać toľki na redkim 104-m i 28-m. Mima pranosiacca 30-ka, a taksama 90-ty i 514-ty. U 2-ch prypynkach ad hipermarkieta abryvajecca maršrut 116-ha. Voś i jduć hrošy nia viečna biednamu Miensktransu, a maršrutkam i Bahdanam.

Zrešty, na 60% Miensktrans datujecca ź mienskaha biudžetu. Tak što jaho niepavarotlivaść i chiby apločvajem, u tym liku, i my.

sztirlitz records

Kampanija Vigma vyklala na sajt u raździel “Kataliog pradukcyji” zaparolieny prajs na cd-dyski.

Cikava, jany na ŭvachodzie ŭ kramu taksama paroľ pytajuć?

A tych, chto praviľna z troch sprobaŭ nie adkaža, kuľturna pasylajuć u …

}{0TT@БЬ)Ч

Chatabyč — pieršaje rasiejskaje kino, jakoje zachacileasia kupić, nia pomniu ŭžo za jaki čas. Pryjemnaja niečakanka.
I nie rasčytaŭ u tytrach — fliegmatyčnaja finaľnaja piosenka z soundtracku — heta ci nie «Elektryczne Gitary»?

haračy finski esquire

A dlia tych, chto čytaje z kanca, nu jak ja, čytvo pačynajecca z navukovaha pieraŭvasablieńnia Salaŭjova: Salaŭjoŭ jak negroid, Salaŭjoŭ jak neandertaliec, Salaŭjoŭ jak žančyna, nu j tak celaja staronka.
Heta vam nia štości, heta — niešta!

Plošča L....n…a!

Haloŭnamu mienskamu ideoliagu Hienadziu Kurbieku (mužyku, jaki za našy hrošy tlumić nam holaŭ) zadali biaskryŭdnaje pytańnie ad padatkaplatnika:

“A ci budzie pierajmienavanaja stancyja metra “Plošča Lienina” ŭ “Plošču Niezaliežnaści”?

(Skažu adrazu ŭ dužkach, što kali PN stali znoŭ nazyvać PL, heta tlumačyli biurakratyčnymi nakladkami — maŭliaŭ, kali pierajmianoŭvali ŭ Niezaliežnaści plošču, pierajmienavać stancyju prosta zabylisia. Tady sama abiacali za karotki termin sabrać dakumenty, razhliedzieć i pierajmienavać stancyju ŭ “Niezaliežnaści” aficyjna dy liegaľna hliadzi tut apošni abzac).

Čynoŭnik pastaviŭsia da adkazu kreatyŭna:
— Napeŭna, liudziam boľš niama čaho rabić, jak zadavać takija pytańni, — zrabiŭ jon trapnuju psychaliagičnuju zaŭvahu.
Daliej byla skladanaja logika, u jakoj biez paŭlitra nie razabracca, a paŭlitra ŭ mianie niama:
— Pačniem z taho, što stancyja metra “Plošča Lienina” nazyvalasia tak, kali praspekt nazyvaŭsia praspektam Skaryny. Tady, čamuści, u mienčukoŭ pytańniaŭ nie bylo”.
Manić, praŭda. Stancyja, mo, na ścianie dy na papierach tak i nazyvalasia, alie ž liudzi dy dziadźka-infarmatar nazyvali jaje “Niezaliežnaści”. Dyj pytańni byli zaŭsiody. Alie tady nam kazali, što saskreści litary sa ściany doraha, dyj niama kali — ciahniki ž uvieś čas chodziać. A jakim bokam tut Skaryna, badaj, adnamu ideoliagu toľki j viadoma.

— Pa-druhoje, u 2005 hodzie byli pierajmienavanyja vulicy i praspekty. Ciaper niechta ź mienčukoŭ pračnuŭsia praz paŭtara hodu. Nu niachaj, —dazvoliŭ čynoŭnik. — Heta jich pytańni.

Kruć! Znojdzieny ŭniversaľny adkaz na zvaroty hramadzian!
— U nas dach praciakaje!
— Heta vašy pytańni!
— U nas śmiećcie nie vyvoziać!
— Heta vašy pytańni!

Jak pierajmiavańnie Meblievaha zavulka ŭ Hiebielieva musila adbicca na liosie st.m. PN, čynoŭnik taksama nie patlumačyŭ. Maŭliaŭ, “užo ŭsie adkazy byli dadzienyja pa poŭnaj pragramie”.

Alie sensacyja čakala daliej!

— Nia viedaju, ci buduć jašče pierajmienavańni. Peŭna, buduć. Pamre niechta ź dziaržaŭnych dziejačoŭ, i ŭ honar jaho my nazaviem jakuju-niebudź vulicu.

A! Śpiać j bačać! Usio adrazu prajaśnilasia. Vo što heta za skakańnie bylo to ŭ metro, to na praspekt!
Heta ž zastaniecca toľki trošku dyzajn abnavić biustu dy litar dazamović (L dy N užo jość). Dyj z pomnika lia “almazu” zastaniecca toľki saramlivaje “Skaryna” prybrać.

I ni ŭ kaho nia ŭźniknie sumnievaŭ, što “Usio heta zrobliena pa prośbach pracoŭnych”. (Vidać, nakoľki ja pamiataju, majucca na ŭvazie pracoŭnyja veterany).

I samaje haloŭnaje skazaŭ, jak adrezaŭ, uladoviec pry kancy:

— Kali chtości choča štości pierajmienavać, chaj źviartajecca.

Chto tam “Kryviju” zakazyvaŭ? Ha?

Cytaty z belradio.fm

сухая рэшта

сухая рэшта папярэдняй дыскусіі:
1. нарэшце адкрыта сказана, у чым заключалася правіна Мілінкевіча: не павёў народ у атаку якога адміністратыўнага будынку (БТ, ЦВК, ...), не захапіў уладу з паловай кастрычніцкай плошчы. Гэтай колькасьці людзей было дастаткова для пасьпяховай рэалізацыі гэтай мэты.
Пазыцыя цалкам ясная.

1.1. Тыя, хто не падзяляе гэтай пазыцыі, сцыкуны. Мілінкевіч у тым ліку (ці найперш).

2. Гэтую пазыцыю трэба мець на ўвазе пры прыняцьці рашэньня пра ўдзел або няўдзел у масавых акцыях і пры кожным сваім дзеяньні ў часе акцыі. На адной пляцоўцы, найверагодней, знаходзяцца і мірныя пратэстоўцы, і людзі, гатовыя на радыкальныя крокі. Пажадана мець уяўленьне пра спосабы калектыўнай маніпуляцыі і псыхалёгіі натоўпу.

Дзякуй суразмоўцам за выслаўленьне.

У Партугаліі будзе праходзіць рэфэрэндум па спаронах.
Прыкол у тым, што галасаваць можна будзе нават мужыкам, не кажу ўжо пра іншыя "ненараджабэльныя" катэгорыі грамадзянаў.

бац-бац і...

сядзім глядзім біятлён.
беларуска змазала 5 разоў.
на чацьвертым расьперажываліся: ясачка, пакінь патрон для сябе...

насьпінны верш

і быў дзень.
але ў дзяржстандарце
так да пятніцы й не рашылі
ці то быць тут павінен панцыр
ці то крылы

МіЛуманія

Ні разу не было падставаў расчаравацца ў Мілінкевічу.
Мудры палітык, узважаныя крокі, адказнасьць.
Тым, хто хоча свабоды, як у краме: Мі не фасоўшчык «вальносьці» па пакеціках. Выйдзеце сотнямі тысячамі — будзеце патрабаваць, выйдзеце дзесяцьцю — будзеце бегаць са сьцягам. Тое самае тычылася леташняй вясны: -ццаць палатак, -ццаць тысяч (гэта ў максымуме). Вось і бегалі.

З паловай Кастрычніцкай плошчы нікуды нічога браць ня ходзяць. Мі слушна разьлічыў колькасны патэнцыял: з такой колькасьцю да прэзыдэнцыі ня пойдзеш, а на Перамогі пусьцяць. Як у шахматах.
Насамрэч, 19 сакавіка Плошча паказала, што большасьць калі і ня ЗА, то і НЯ СУПРАЦЬ яшчэ болей угнуцца, яшчэ пацярпець, што іх яшчэ не зусім ДАСТАЛА.
Тое, што было далей, мае мала дачыненьня да палітыкі. Гэта ўзьнёслае, гераічнае, адчайнае "безумство смелых". З гэтага будзе добры міт, легенда, параграф у падручніку. Гэта файна. Але палітычна ўсё было відавочна ў 20.00 19.03.06. І каб зразумець гэта, ня варта было лезьці на гаўбец да Паўлічэнкі. Дастаткова было проста азірнуцца.

Пакуль незадаволеныя і актыўныя будуць зьмяшчацца на лапіку перад помнікам Янку Купалы, датуль любая акцыя будзе "беганінай са сьцягам", або сустрэчай з аднадумцамі — каму што.

Пакуль "змагары-прафэсіяналы" будуць закатваць гістэрыкі і ўціраць соплі недарасьпіханымі раз на паўгоду ўлёткамі, незадаволеныя і актыўныя будуць зьмяшчацца на лапіку перад помнікам Янку Купалы.

Дарэчы, тэлемайстэрня з Сухарава заспамлівае мне паштовую скрыню кожны дзень. Гэтыя мо чаго і дамогуцца.

вынесена з камэнтароў да артыкулу Мілінкевіч зьвярнуўся зь лістом да Лукашэнкі, часткова ў адказ на камэнтар zhelezka:

...Думаю, на гэтай заяве чалавека, якому я яшчэ давяраў, скончацца мае папыткі зрабіць што-небудзь, нехай маленькае, для Беларусі ў палітычным пляне. Я рабіў няшмат - раскідваў улёткі, зьбіраў подпісы, агітаваў знаёмых і незнаёмых за тое, што, як я спадзяваўся, каштоўна ня толькі мне.(...)
А на Дзень Волі я не паеду. Лічу немэтазгодным губляць суткі (а тое яшчэ пятнаццаць пасьля) дзеля таго каб пабегаць са Сьцягам па праспэкту Скарыны. Скажыце, што мы зьбіраемся для таго каб патрабаваць, а не прасіць, браць тое, што нам належыць, а не чакаць міластыні з Чырвонага дому і я зноў у вашых шэрагах, змагары-прафесіяналы.

upd. дадаў музыку па выніках дыскусіі :/

NIEviadomy Karmiľcaŭ

«Ja NIA maju aŭtamabilia, NIE kiruju jim (chacia, u pryncypie, umieju), liču pryvatnaje aŭtamabilieŭladańnie adnoj z samych strašnych spakusaŭ i zahanaŭ sučasnaha čalaviectva, ruchavik unutranaha zharańnia — adnym z atavizmaŭ minulaha, liudziej, jakija majuć i liubiać aŭtamabili (asabliva ŭ horadzie, asabliva biezdarožniki) — sama mieniej biezadkaznymi zabojcami svajich i čužych dziaciej, atmasfery j žyćcia na ziamli. Kuľt aŭtamabilia — jość najhoršaja prajava kansumeryzmu, sacyjaľnaj pychi i malpinych instynktaŭ alfa-samcoŭ. Da taho ž u hetym horadzie kiravać nia ŭmiejuć, vučycca nia chočuć i styľ kiravańnia prasiaknuty hetkim ža čalaviekanienaviśnictvam i vartaj žaliu viaskovaj barskaj pychaj, jak i ŭsia kuľtura vialikaruskaj nacyji. Ja MARU pra dzień, kali ŭ Maskvie stanuć nazaŭždy ŭsie asnoŭnyja magistrali i aŭtaamatary pačnuć zabivać adno adnoha manciroŭkami.
Mašyny ŭ miežach horadu pavinny naliežać toľki specyjalizavanym službam, a raźvivać varta novyja formy hramadzkaha transpartu — ekanamičnyja, indyvidualizavanyja j ahuľnadastupnyja.
Ja ž liubliu rovar i nastojliva raju vam u śvietlaje śviata Rastva Chrystova padumać pra zbaŭlieńnie ŭlasnaj dušy i pierajści pracavać u rovarny časopis».

Iľlia Karmiľcaŭ. Vybranyja miescy ź pierapiski z žurnalistami.

кожны на свае могілкі

У Ізраілі ў газэтах робяць матэрыялы пра кожнага простага хлопца, які загінуў на вайне.

Днямі памёр беларускі пісьменьнік-фантаст Юры Брайдэр.
Я ня ведаю, што за ён, я не чытаў ягоных кніжак, але гэта быў, па-трэцяе, пісьменьнік фантаст, ці шмат беларускіх пісьменьнікаў-фантастаў?, па-другое, папулярны чалавек, творца, а па-першае, беларус, койданавец, наш, мой суайчыньнік.
“Ды што пра яго пісаць, у яго ж усё па-расейску, — назваў мне першую прычыну адзін няглупы чалавек і дадаў другую: — Дый тое, фэнтазі там нейкае!»
“Беларускі фантаст памёр? Хто? Г…іч? Не? А хто? Хто? Ну, калі пра кожнага пісаць…” — падсумаваў усё разам другі аўтарытэтны чалавек.

Я называю гэта ветрам з усходу, або сындромам вялікай краіны, калі можна дзяліць сваіх суродзічаў на падклясы, калі жыцьцё і памяць ацэньваюцца дзіўнымі катэгорыямі: “саборнаснымі” і “групоўніцкімі” адначасова.

Я люблю навіны з Геранёнаў, або Будкі-Шыбенкі, або Мастоў, Смургоняў, Расонаў, Жодзіна, Амсьціслава, яны мне нават больш цікавыя, хоць мяне наўпрост і ня тычыцца. Гэта як адчуваць кропкі на целе краіны, адчуваць свой край.

І калі памірае койданавец, койданавец, які пісаў пра іншыя сьветы, койданавец, якога ўдзячна ўспамінаюць у блоґах, койданавец, чые кніжкі чытаюць і перачытваюць, койданавец, які пакінуў добры сьлед на гэтай зямлі, мне балюча за краіну, якую шчодрыя на родныя жыцьці і лёсы інтэлектуалы цягнуць кожны на свае могілкі.

О! Хачу вайнушкі вадзілаў грамадзкага транспарту!

Вось як апісвае Blagovestnik адзін з найважнейшых прыёмаў вайны за кліента і заробак кіроўцы навасібірскага тралейбусу.

«Ты МУСІШ ехаць па маршруце максымальна прафэсійна і КАМФОРТНА для сваіх пасажыраў — ты мусіш навучыцца езьдзіць так, каб у часе тваёй вайны зь іншым кіроўцам у тваіх пасажыраў нават на інстынктыўным узроўні не ўзьнікала жаданьня мацней узяцца рукой за поручань ад таго, што ён пачынае губляць раўнавагу ў салёне. Калі ты дасягаеш такога ўзроўню прафэсіяналізму перасоўваньня па дарозе, і езьдзіш па сваім раскладзе так, што даяжджаеш у кожным сваім рэйсе да кожнага прыпынку строга ў пэўны час з памылкай плюс-мінус дваццаць-трыццаць сэкундаў (а гэтых 40-60 сэкундаў даволі для безумоўнай перамогі над менш жыцьцяздольным канкурэнтам), то ў твайго кандуктара заўсёды ёсьць нармальны збор ад пасажыраў, якія з часам пачынаюць езьдзіць толькі на тваім тралейбусе, прычым, калі за рулём знаходзішся менавіта ты. І нават калі твой кандуктар цалкам спаралізаваны сьлепаглуханямы пацыент, безнадзейна скручаны хваробай Даўна, то твае асабістыя пасажыры ў абсалютнай бальшыні выпадкаў самі падыходзяць да яго і разьлічваюцца за праезд.

Колькасьць тваіх асабістых плацежаздольных пасажыраў — гэта простая адзнака твайго прафэсіяналізму. У добрага прафэсіянала-тралейбусьніка такіх пасажыраў дастаткова для таго, каб не атрымаць жорсткае расчараваньне ў дзень заробку. Ён, хутчэй за ўсё, ня ведае імя ніводнага зь іх, але ён абсалютна дакладна запамінае сваіх асабістых пасажыраў у твар і можа дакладна вызначыць, калі ў кожнага зь іх пачаліся й скончыліся вакацыі. Калі па вяртаньні з вакацыяў асабістага пасажыра павіншаваць зь ягоным першым працоўным днём па мікрафоне, то ён становіцца тваім пасажырам навек і ўжо ніколі ня сядзе ні ў які камэрцыйны ПАЗ ».

Як зрабіць грамадзкі транспарт прывабным?, пазаПАЗапазалеташняя дыскусія на беларускім транспартным форуме.

marasranje

pa slaviensku «mara» — «sanje».
što takoje «sranje» pa-slaviensku, dumaju, jasna i biez pierakladu.
sutnaść padmiečana tonka i žorstka, bieź bielaruskaj niedahavoranaści: «mara—marna».
Sranje — sranje i jość!

apošni lichtar pahaśnie
vysachnuć naftapravody
tramvaji piarojduć na drovy
vyjduć zavody z mody
ulady i lady liasnuć
adfarmatujucca movy
ci staniecca ščaście potym
čymś jinšym čym poŭnaja pašča

я ведаю ў роўнядзі гэтай яшчэ засталіся
асобныя людзі з уключанай опцыяй мысьленьня
залітыя мутным прылівам гранітныя выспы
якія ня ўбачыш як не забірайся на поручні
на баржы дзе ўсе пасажыры ў штанах трэніровачных
героі стралялак скаральнікі лесьвіц кар'ерных
з наборамі бонусаў ды арcэналаў шматстрэльных
што шлях ад барта да барта пракладалі пакутамі
праз трумы і трупы і з бэнзапілою затупленай
стаяць на краі ды глядзяць на адліў, што са сьвістам
нясе іх іржой зжорты сьвет на каменную выспу

ідзе вайна народная

пачуваюся няўклюдным палюбоўнікам.
перабраўся быў на Жар-лісу, але Опэра не давала спакою.
не дае і цяпер.
марную грошы і трафік на пошукі заменаў улюбёным фаерфоксаўскім фішкам:
вось знайшоў, як капіяваць з опэры адразу ў форумны код, але дзіўна, чаму няма фішкі для капіяваньня ў html, але сам факт таго, што гэта магчыма, стымулюе пошукі, дый з кодам гэтай фічы можна разабрацца ды перавесьці квадратныя дужкі ў "кутнёвыя".
сам быў не дадумаўся, як дадаваць новыя пошукі ў опэры, дык знайшоў прыладу, цяпер во зь яндэксам у простым доступе.
паспампоўваў карысных віджэцінаў з глупымі, але мне карыснымі хатамыльнымі фішкамі

Цяпер мне да поўнага шчасьця з Опэрай не стае аналягу CopyAsHtml (але тут перамога недзе побач) і простага перацяганьня малюнкаў адразу ў фаташоп (з гэтым беспрасьветна, але ня так крытычна).

а з жар-лісіцай не магу знайсьці шчасьця з-за адстунасьці "карыстальніцкага стылю" (хоць, гэта, напэўна, жахліва проста робіцца), большай тармазнутасьці ды проста злачынным стаўленьнем да спадчыны: цісканеш што памылкова і гатова дзела: капец запісу, праўкам, галачкам. А Опэра дае другі шанец.

па вялікім рахунку, ідэальным варыянтам было б ва ўсім гэтым разабрацца і самому зрабіць як сьлед. Ды нешта мне падказвае, што задача капіяваньня гіпэрспасылак у выглядзе хтмл-коду пасьля гэтага станецца для мяне ня надта актуальнай.

І ўвогуле, суткі даўно пара апгрэйдзіць. Што за фігня? Вунь ужо мп3 плэеры па 80Gb робяць, а тут табе ўсё 24h і 24h, колькі можна!

Кармільцаў

і я ведаў гэтага чалавека толькі па песьнях!
у беларускіх інтэрнэт-кнігарнях (радзіма, оз, кніжны шэраг) з кармільцавым і ўльтракультурай напруга.
што ж, пачну з lj

Я обожаю русских. Они всегда точно знают, кого нужно запретить. Я уже лет 20 надеюсь, что наконец кто-нибудь придет и запретит их. Как класс. Вместе со всей их тысячелетней историей жополизства начальству, кнута и нагайки, пьянства и вырождения, насилия и нечеловеческой злобы, вместе с каждым пидорасом, котрый знает кого точно нужно запретить. Увы, эти странные создания не вполне понимают, что для всего остального мира они выглядят как ничтожные уродцы... Они дергаются, ползают и кочевряжатся, надеясь, что их кто-нибудь заметит... а никто... не замечает... Одного боюсь - этой сволочи хватит ума попытаться запретить человечество.

<…>

…"русские" имеют для меня особое значение только потому, что у меня с ними - личные счеты. Пототму что я сорок с лишним лет прожил здесь и отчаялся. "Американцы" и "итальянцы" ничем не лучше, но с ними разбираться изгоям из их собственного числа. К тому же следует понимать, что для меня нация - это самоопределение, а не кровь. Перестать быть русским очень легко - достаточно сказать "я - не русский" при свидетелях, это как шахада.Русский для меня тот, кто молится на Кремль и очередного сидящего в нем упыря, млеет при виде грязных дымящихся башен Барад-Дура-Москвы и т.д. и т.п. Этот кусок говна надо пустить под нож бульдозера, а нам нужна Другая Россия и другие русские - в идеале же - Другая Земля и другое человечество.

http://v-i.livejournal.com/97726.html?thread=570814#t570814

<і беларусы, нічым ня лепшыя, і гэты ўсходні вецер робіць сваю атрутную справу. і рабіць будзе.>

представь себе что ты умер и оказалось что это совсем не больно напротив – кайф такой же как от черного марокканского гашиша только в тысячу раз круче и вдруг какие-то сволочи то ли соседи то ли менты то ли водопроводчики начинают ломиться в двери требуют немедленно открыть выкрикивают твое имя ты прислушиваешься и понимаешь что это – друзья и родственники и думаешь: «господи, какой же мудак придумал эти поминки!» адсюль

рыбы в аквариуме догадываются что мир не кончается стеклом там, за стеклом – небо рыб они мечтают о нем и верят что попадут туда после смерти я – рыбий бог включаю и выключаю рыбье солнце корм насущный подаю им днесь не ввожу их во искушение но избавляю от лукавого возможно некоторые из рыб отрицают мое существование другие же закрывают глаза шепчут мантры и пытаются слиться со мной в мистическом экстазе глупые рыбы! мне нет дела до ваших сомнений и я не слышу ваших молитв если же я забываю вас покормить то вовсе не потому что вы не вспоминали обо мне а просто потому что я забыл о вас в конце концов у меня – свой аквариум свое небо свой Бог и те же проблемы адсюль

зы. books.shop.by. Ёсьць Кармільцаў!

самы чыгуначны народ

Esquire у студзеньскім нумары друкуе мапы, на якіх памеры краінаў і кантынэнтаў зьмяняюцца ў залежнасьці ад пэўных статыстычных паказьнікаў.
Дык вось, па працягласьці чыгуначных падарожжаў на чалавека ў 2003 годзе Беларусь займала ў 2003 годзе 3-е месца з 1449 км на чалавека. Наперадзе толькі Японія (1876км) і Швайцарыя (1783).
Калі б усе езьдзілі як я, Беларусь бы ўсіх апярэдзіла!
Але нічога: Мае зьявіцца чыгунка Берасьце-Горадня і Менск-Слуцк.
Ну, з случчакамі ды салігорцамі мы ўсіх у сьвеце пераезьдзім!

зы: Дарэчы, на мапе мы адцяпалі амаль усю Балтыю і Расею недзе да Масквы :). Гэткі наш адказ кітайска-літоўскай змове.

dachaty pieššu

Pajšoŭ dachaty pieššu j daviedaŭsia, što našy liudzi pa mastach nia chodziać. Vidać, zamožnyja abo lianivyja. A kamunaľniki jim za heta masty i nia čyściać. Adzin taki cud niekranutaj pryrody — akurat nasuprać pedunivera, samy centar. Daliej čalaviečych śliadoŭ na mastach stanovicca ŭsio mieniej: na moście z Suraskaj na Čyhunačnyju — vuzkaja ściežka ŭ traktarnaj kaliajinie. A paślia skryžavańnia ź Siamaški pra isnavańnie čalaviectva nahadvaje toľki adzinoki hierajičny ślied.
Nia moj. Ja zdaŭsia j pajechaŭ daliej aŭtobusam.
10km za 2 hadziny. Pryjemna, alie nieracyjanaľna. Rovaram zručniej.

u hetym, napeŭna, jość chitraja fiška, što «chutkija» jeździać na lietnich pakryškach.

лічбачкі

Захацелася пацікавіцца, колькі ж сапраўды каштуе інтэрнэт. Залез на белтэлекамаўскі сайт. Арытмэтыка простая. Бярэцца 8,05 рублёў за хвіліну і зьверху ўсяго яшчэ 1,5%. Але вынік мяне ўразіў. Ня думаў, што за 200 рублёў плачу амаль 700
Вось, напрыклад, Атлантаўская картка: кошт па картцы/кошт на аплату
дзень/вечар/ноч*/дзень*/вечар*

900 1390,245
700 1190,245
200 690,245
550 1040,245
400 890,245

А вось беспарольнік белтэлекаму:
дзень/вечар/ноч/дзень*/ноч*

1020 1525,545
780 1281,945
258 752,115
540 1038,345
240 733,845

крыніцы:
http://www.beltelecom.by/services/telnet/phone/text11/
http://www.beltelecom.by/services/internet/without_pas/tariff/
http://www.telecom.by/services/internetcards/tariff/

(сава) купляйце беларускае

крыўдна, а! сьцягнуў з тузіна 8 песень, і зь іх торкнула адна! О, думаю, беларусы падняліся. Гляджу — Горад 312 (прывет, ясен сьвет !), кіргізы! каб яго халерыя!
Хацеў быў напісаць, што bn_dazdzami.mp3 нішто сабе, але, вашу макаўку, дайце тэкст карэктарам перш чым перціся ў студыю, «далоняў цЯПлыню», яп вашу кап, exit, нафіґ, бэк ту скул! Ладна, маскалі сьпяваюць, «слухай сранА» (але як сьпяваюць!), а вы ж мову ў школе вучылі!

шортліст: bielanohaja_dzieci_nieba.mp3 (нот майн), bn_dazdzami.mp3, gorod312_viasna.mp3, krama_nieba.mp3 (як нямецкі трамвай: аднолькава якасна, галоўнае слова аднолькава, наш беларускі марк нопфлер), krambambula_z_novym_hodam.mp3 (раз у год у 23.45 сама тое), szalkiewicz_horad.mp3 (не ў кантэкст), sztrich-kot_vieczar.mp3 (гэта той самы штрых кот? што за лайно?), tavmauzer_kalychanka.mp3 (не заснуць, дык задавіцца).

majo liubumaje štarmavoje papiaredžańnie

Chadžu jak chlapčyska ŭściešany — praspekt Skaryny zaśniežany, zagliazuravany, zakružany, pryciššššany i prrymrrrružany....